Звичне невиношування вагітності

Подружжя, які пережили втрату  вагітності, потребують співчуття та розуміння. Втрата вагітності на ранніх термінах, особливо коли вона повторюється, є емоційно травматичним досвідом.

Повторна втрата вагітності (ПВВ) є однією з найбільш складних тем у репродуктивній медицині, оскільки етіологія часто залишається невідома.

Близько половини пар стикаються хоча б з однією втратою вагітності. 

Звичне невиношування вагітності (ЗНВ) передбачає дві або більше послідовні втрати діагностованої вагітності. Цей діагноз включає біохімічну вагітність (за тестом на хоріонічний гонадотропін людини або у сироватці крові, або у сечі) і вагітність з локалізацією в матці, але не включає підтверджену позаматкову або молярну вагітність.

ПВВ можна поділити на первинні та вторинні процеси. Первинні відноситься до втрати вагітності у жінок, які ніколи не виношували до терміну 24 тижні та більше. На відміну від цього, вторинні це втрати вагітності у жінки, яка раніше народила живу дитину. Прогноз на успішну вагітність кращий при вторинних ПВВ. 

Розглянемо доведені фактори ризику та причини, які можна виявляти при обстежені або лабораторнми тестами.  

Генетичні фактори

Аномалії кількості або структури хромосом плода є найбільш поширеною причиною спорадичних ранніх втрат вагітності, на які припадає принаймні 50% від усіх випадків. 

Цю причину можна виявити у випадку здійснення аналізу каріотипу абортивного матеріалу. 

Окрім мутацій на рівні хромосом, також можливі генні летальні варіанти, які не можливо точно встановити. 

Спонтанні мутації можуть виникати в статевих клітинах випадково, у людей будь-якого віку. Та відомі фактори підвищення ризику їх виникнення:

• старший репродуктивний вік;
• деякі варіанти у каріотипі подружжя. 

Анатомічні (маткові) фактори:

• Вроджені аномалії будови статевої системи.
• Лейоміоми матки.
• Аденоміоз.
• Аденоз матки.
• Поліпи ендометрію.
• Недостатність шийки матки.
• Порушення сприйнятливості ендометрію.

Імунологічні фактори

ПВВ може бути одним із симптомів антифосфоліпідного синдрому (АФС). Діагностика АФС повинна відбуватись після завершення вагітності. Близько 15% пацієнтів зі ЗНВ можуть мати АФС. 

! Імовірний конфлікт за резус фактором або групою крові не є факторами ризику ПВВ.

! Тестування подружжя за факторами HLA не має виконуватись у рутинній практиці. 

Ендокринологічні фактори: 

• Цукровий діабет.
• Ожиріння.
• Синдром полікістозних яєчників (Повʼязаний більше з проблемою настання вагітності, ніж втратою).
• Гіпотиреоз.
• Гіперпролактинемія.

! Не існує інформативних тестів для оцінки стану, так званої, недостатності лютеїнової фази. 

Тромбофілія

Важливо памʼятати, що тромфобілія не повʼязана зі звичним невиношуванням вагітності. Аналізи з виявлення спадкової тромбофілії не входять до переліку обстеження при даному стані.

Підходи до лікування 

Одна завмерла вагітність на ранньому терміні (до 10-12 тижня) у більшості випадків не вимагає спеціальних поглиблених обстежень. 

Дві (або більше) послідовні втрати вагітності є показом для пошуку зазначених вище причин та оцінки факторів ризику. 

Встановлення ​​етіології – коли визначено ймовірну причину ЗНВ пацієнта, цю проблему лікують відповідно до вказівок. Це і хірургічна корекція аномалій матки, і медикаментозна терапія ендокринних захворювань, таких як гіперпролактинемія, патологія щитовидної залози, цукровий діабет. 

Близько у половини всіх випадків ЗНВ не вдається встановити конкретну причину. Це ЗНВ неясного генезу. У цьому разі лікування починають з рекомендацій щодо зміни способу життя: виключити куріння, вживання алкоголю та нормалізація ваги тіла. Окрім того, слід пам’ятати про загальні рекомендацій з планування вагітності.  

! Більшості пацієнтів із нез’ясованим ЗНВ  не рекомендовано використовувати додатковий вагінальний прогестерон (клас 2B). Застосування вагінального прогестерону після того, як вагітність встановлена, не покращує рівень народжуваності. 

*Однак деякі клініцисти можуть обґрунтовано запропонувати вагінальний прогестерон під час вагітності з високим ризиком, особливо в тих, у кого в анамнезі були повторні втрати вагітності та ранні кровотечі, оскільки в цій підгрупі може бути помірна користь. 

! Для осіб з ЗНВ рекомендовано не використовувати імунотерапію (клас 1A) або глюкокортикоїди (клас 1B). Ці препарати неефективні та можуть бути шкідливими.

У всіх випадках ПВВ рекомендоване генетичне консультування пари, та за певних умов застосування допоміжних репродуктивних технологій.