Генетичні фактори ризику при звичному невиношуванні вагітності
- Дата 10.09.2024
Нагадаємо, що звичне невиношування вагітності (ЗНВ) діагностується після двох (або більше) послідовних спонтанних переривань вагітностей.
Каріотип
Хромосомні аномалії у зародка є найпоширенішою причиною спонтанного завмирання або переривання вагітності. Саме ця причина охоплює принаймні 50% від всіх випадків, а можливо, до 80% ранніх втрат.
Аномалії кількості або структури хромосом можуть зумовлювати деякі хромосомні синдроми у новонароджених. Та у більшості випадків зміни на хромосомному рівні не можуть бути сумісні з розвитком плоду.
До зміни кількості хромосом належать анеуплоїдії – зміни кількості у одній парі хромосом; або ж поліплоїдія – збільшення кількості хромосом на цілий набір. Серед перебудов можуть бути такі: транслокація, делеція, дуплікація, ізохромосома, ламкі ділянки та ін).
Зміни на генному рівні також можуть мати наслідком зупинку розвитку зародка. Це і моногенні домінантні або Х-зчеплені мутації, або й полігенні/багатофакторні розлади. Слід зазначити, що цю категорію причин практично не можливо встановити точно.
Родинні дослідження виявляють дещо підвищений ризик ЗНВ у родичів першого ступеня жінок із нез’ясованим ЗНВ, що може бути пов’язано зі спільними генетичними факторами ризику.
Та більшість мутацій, які стають причиною переривання вагітності, виникають як нові випадкові зміни у статевих клітинах батьків або під час перших поділів зиготи. Виникнення нових спонтанних мутацій це нормальна властивість спадкового матеріалу, тому вони можуть виникати у будь кого, без додаткових впливів.
Однак імовірність цих випадкових подій прямо корелює із віком, в першу чергу, матері. Анеуплоїдії у аналізі після втрати вагітності серед 25-річних жінок виявляють у 1 на 1400 випадків, серед 30-річних частота 1:400, а серед 40-річних – 1:50.
Вік батька також може мати значення. У порівняльному дослідженні виявили, що частота спонтанних переривань значно нижче серед пар де обом партнерам було до 30 років, порівняно із парами, де жінка була молодше 30-ти, а чоловік старше 40 років.
Окрім загального вікового ризику, близько 3-5% пар можуть мати генетичний фактор підвищення ймовірності виникнення хромосомних аномалій у статевих клітинах. Додатковий ризик можуть створювати перебудови в каріотипі, які є варіантами норми, та не впливають на стан здоров’я людини, однак, можуть впливати на частоту виникнення мутацій при формуванні гамет. Найвагоміший вплив чинять транслокації (реципрокна або робертсонівська), рідше – інверсії. Встановити наявність такої особливості в каріотипі особливо важливо при плануванні застосовувати штучні репродуктивні технології.
Імовірність того, що ЗНВ пов’язана з аномаліями каріотипу батьків, є вищою, якщо присутні одна або більше з наступних характеристик:
- молодий вік матері на момент другого викидня;
- історія трьох або більше викиднів;
- історія двох або більше викиднів у брата, сестри, батьків будь-якого партнера;
- мертвонародження в сімейному анамнезі;
- народження дітей із патологією.
Однак важливо зазначити, що навіть за присутності факторів ризику, імовірність нормального розвитку вагітності завжди є. Саме тому, навіть якщо у пари вже є здорова спільна дитина, за умови кількох спонтанних переривань вагітності – доцільно виконати аналіз каріотипу пари.
HLA-типування
Дослідження пар із невиношуванням та безпліддям, а також досліди на лабораторних ссавцях – дозволяють припустити роль імунологічних факторів, зумовлених, зокрема, деякими варіаціями HLA генотипів. Однак на цей час не існує жодного клінічно значущого тесту, який би міг встановити наявність такого фактора. Тому HLA-типування не повинне застосовуватись в рамках діагностичних обстежень.
Генетичні поліморфізми
Є дані наукових досліджень про можливу роль деяких варіантів генів у визначенні ризику невиношування. Наприклад, поліморфізм гена рецептора прогестерону може бути важливим. Однак, подібні дослідження не мають практичного застосування, оскільки не виявлено чітких кореляцій із клінічними станами, та не можуть бути підставою для терапевтичних рекомендацій.
Щодо варіантів спадкової тромбофілії, то важливо памʼятати, що тромфобілія не повʼязана зі звичним невиношуванням вагітності та не включається у рутинні обстеження при даному стані.
Рекомендації
- Генетичні фактори можуть відігравати вагому роль у випадках звичного невиношування, тому консультація генетика може бути корисною для пари, яка зіткнулася із такою проблемою.
- Важливо аналізувати хромосоми абортивного матеріалу після кожного спонтанного переривання, якщо це можливо здійснити.
- Аналіз каріотипу обох батьків може допомогти уточнити прогноз на наступні вагітності.